Підгорецький замок — одна з тих резиденцій, де камінь пам’ятає більше, ніж дозволяють літописи. Зведений у XVII столітті як ренесансно-бароковий палац, він водночас є оборонним пунктом і театром тіней, у якому кожне вікно колись бачило іншу епоху. Його архітектори створили місце, де впорядкована геометрія садів контрастує з безладом людських пристрастей, що спалахували в цих стінах.

Історики не раз звертали увагу на дивний феномен: у численних описах замку XIX століття згадують про «Білу Пані» — жінку в світлому вбранні, чия поява нібито передувала змінам у родині власників. Пізніші дослідники вважають, що це могло бути лише відображення світла або легенда, створена слугами. Проте архівні записи зберігають імена реальних жінок, які трагічно загинули в палаці, і ця статистика занадто точна, щоб бути випадковою.

Серед рукописів, що збереглися у бібліотеках Львова, існують описи таємничих підземних приміщень, з’єднаних із тепер втраченими господарськими корпусами. Доступ до них був обмежений навіть для мешканців замку. Я, як дослідник, переконаний: частина цих просторових фрагментів могла слугувати сховищем для документів або предметів, важливість яких давно стерлася з людської пам’яті.