Кам’янець-Подільська фортеця (Хмельницький) — історичний нарис
Кам’янець-Подільська фортеця, розташована на крутому мисі над річкою Смотрич, постає як складний багатовіковий культурний феномен. Її забудова формувалася в кілька етапів: від давньоруських укріплень XII–XIII ст. до масштабних добудов часів Великого князівства Литовського й Речі Посполитої. Через особливе географічне положення — «скелястий острів» практично із трьох боків оточений каньйоном — фортеця перетворилася на природно-побудовану цитадель, що мала не лише оборонне, але й адміністративне значення для Поділля. Військова історія Кам’янця відзначена сутичками з кримсько-татарськими набігами, османськими операціями та пізнішими трансформаціями XIX століття, коли фортифікації втратили первинну роль і частково використовувались як в’язничні споруди. Архітектурний комплекс сьогодні відображає накладання кам’яних мурів, круглих й багатокутних башт, казематів та мостових під’їздів — сліди послідовних ремонтів і реконструкцій. Фортеця зберегла музейний статус і служить важливим джерелом для вивчення регіональної фортифікаційної архітектури та соціальної історії Поділля.